Біла Русь-Білорусія. Україна

Фрагмент крыници (колодца) возле Дома Милосердия

Походження назви Біла Русь вперше зустрічається в письмових джерелах ще в XII столітті і визначає як деяку частину Північно-Східних територій Давньої Русі, а конкретно до території сучасної держави Білорусія даний термін почав застосовуватися сторіччям пізніше. З XVI століття в повсякденний побут назву Білої Русі часто вживається лише конкретно до області, яку нині займають білоруські регіони Подніпров’я і Подвинья.

Що ж стосується самого терміну «Біла» Русь, то вчені не можуть прийти до єдиної думки, тому що по видимому дане загальне ім’я на протязі тривалого часу по різному інтерпретувалася не тільки різного роду літописцями, а й місцевим населенням згаданих територій поки не усталилася і не інтерпретувалися в сучасну назву Білорусії.

Серед можливих варіантів походження нам більше імпонує походження назви Біла Русь від можливого народного позначення вільних земель в той нелегкий час XII-XIV століттях, коли саме ці регіони були незалежні від панування литовських князів і татаро-монгольських ханів. Саме слово «Біла» в ті часи вживали в значенні «Вільна».

Треба сказати, що по з назвою, наприклад, Україну так само є різного роду спекулятивні здебільшого інтерпретації. Зазвичай націоналістами чи іншими зарубіжними знайки термін «Україні» прив’язується до слова «Окраїна», тобто край держави, землі. Однак більш правдоподібним і національно значущим є звичайне, побутове пояснення походження слова «України» як визначення живих людей саме в даній країні, по українськи - «у краiнi», тобто дослівно «в країні». Саме ця назва і більш повно пояснює звичний і прийнятий спільністю людей на даній конкретній території визначення «Україні» як, наприклад, назва «німці» для всіх іноземців на Русі, так як їх мова була незрозумілий корінному населенню і тому представники того чи іншого народу були «німі», тобто «незрозумілі» для корінних жителів.

Беручи до уваги вищевикладене, можна з упевненістю зробити висновок, що самодостатній народ не може прийняти нав’язане ззовні, чужорідне для нього назву, яка буде суперечити внутрішньому стану кожного представника даної національності. Тому, коли Біла Русь-Білорусія несе в собі визначення «Свобода», а для українця назва «Україні» уособлює середину саме його всесвіту, його країну (Країна), то можна з гордістю називати себе білорусом чи українцем.